Українська
Отримано 17.06.2024, Доопрацьовано 17.10.2024, Прийнято 25.11.2024
У сучасному світі збройні конфлікти загрожують не лише людським життям, а й культурній спадщині, яка є ключовим свідченням історії та ідентичності народів. Дослідження, визначення та обґрунтування можливостей технології блокчейну привертає увагу до її можливостей у збереженні доказів культурної спадщини та злочинів проти неї в умовах військових протистоянь, зокрема російсько-української війни. Мета дослідження – проаналізувати можливості використання технології блокчейн для документування злочинів проти культурної спадщини, зокрема в контексті довготривалого збереження, автентифікації цифрових свідчень, забезпечення відкритого доступу до них та підтримки цифрової пам’яті національного рівня. Методологія дослідження ґрунтувалася на поєднанні загальнонаукових – аналізу, синтезу, абстрагування, логічного викладу, узагальнення, та спеціальних методів дослідження – бібліографічного, контент-аналізу, критичного підходу. Блокчейн – це розподілений реєстр (або база даних), яка складається з ланцюжка блоків, які містять певну інформацію. Можливості блокчейн-технології можна використати для документування злочинів проти культурної спадщини, зокрема в умовах російсько-української війни. Це передбачало: збереження цифрових доказів злочинів, створення реєстру втраченої спадщини, децентралізацію архівних даних, міжнародне визнання фактів злочинних руйнувань, краудфандинг та фінансування відновлення. Наявні блокчейн-технології, як-от Salsal, Monuverse та Ukraine DAO, трансформуючи культурну спадщину в інтерактивний цифровий ресурс, можуть стати інструментом для документування злочинних руйнувань, збереження пам’яті, протидії незаконному обігу артефактів і створення нової форми стійкої цифрової документації в умовах війни. Практичне значення дослідження полягає у використані блокчейну для збереження спадщини України та інших країн, які зазнають культурних втрат через війну. Це важливо для забезпечення цифрової пам’яті, прозорості та юридичної достовірності інформації для подальшого правового переслідування та історичної відповідальності за злочини проти спадщини в Україні
цифрове збереження доказів; захист культурних цінностей; цифрові технології; міжнародні стандарти документування; децентралізація даних
[1] Blockchain in cultural heritage. Blockchain technology applications for authentication, traceability and management of digital cultural heritage rights. (n.d.). Flashcards World. Retrieved from https://flashcards.world/flashcards/sets/26e75948-38c5-46d2-a164-eddbafd5b78e/.
[2] Boiko, V., & Maksymov, S. (2023). NFT as leading tool of art in representation of visual environment. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, 1, 152-156. doi: 10.32461/2226-3209.1.2023.277651.
[3] Buragohain, D., Meng, Y., Deng, C., Li, Q., & Chaudhary, S. (2024). Digitalizing cultural heritage through metaverse applications: Challenges, opportunities, and strategies. Heritage Science, 12, article number 295. doi: 10.1186/s40494-024-01403-1.
[4] Burkey, B. (2021). From bricks to clicks: How digital heritage initiatives create a new ecosystem for cultural heritage and collective remembering. Journal of Communication Inquiry, 46(2), 185-205. doi: 10.1177/01968599211041112.
[5] Bustos Pretel, G. (2018). The archive in the blockchain era. GTT. Retrieved from https://www.gtt.es/boletinjuridico/el-archivo-en-la-era-blockchain/.
[6] de Regt, H.W. (2020). Understanding, values, and the aims of science. Philosophy of Science, 87(5), 921-932. doi: 10.1086/710520.
[7] De Santo, M., Niccolucci, F., & Richards, J. (2017). Editorial: Special issue on digital infrastructures for cultural heritage. Journal on Computing and Cultural Heritage, 10(1), article number 1ee. doi: 10.1145/3047266.
[8] Ishchenko, K. (2024). NFT as a current component of modern cultural and art space. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, 1, 266-272. doi: 10.32461/2226-3209.1.2024.302079.
[9] Khelifi, A., Altaweel, М., Hashir, М. Hadjitofi, Т., & Ghazal, М. (2024). Salsal: Blockchain for vetting cultural object collections. Heritage Science, 12, article number 15. doi: 10.1186/s40494-023-01129-6.
[10] Kostina, Е. (2022). On Monuverse, cultural monuments meet the metaverse. Jing Daily Culture. Retrieved from https://jingdailyculture.com/monuverse-arch-of-peace-ouchhh-nfts-vr/.
[11] Kravchenko, A. (2023). Art blockchain in cultural and artistic practices of the 21st century. Humanities Studies. Current Issues, 2(62), 37-43. doi: 10.24919/2308-4863/62-2-6.
[12] Krestyanpol, L., Novachevskyi, S., & Hranovskyi, M. (2023). Application of blockchain technologies for preservation and dissemination of cultural heritage through NFT. Information Technology and Society, 3, 54-62. doi: 10.32689/maup.it.2023.3.7.
[13] Liddell, F. (2021). Building shared guardianship through blockchain technology and digital museum objects. Museum & Society, 19(2), 220-236. doi: 10.29311/mas.v19i2.3495.
[14] Lvping, S. (2021). Blockchain technology for management of intangible cultural heritage. Scientific Programming, 2021, article number 2613656. doi: 10.1155/2021/2613656.
[15] Machado, S. (2016). MIT researcher uses blockchain to preserve cultural monuments. Criptonoticias. Retrieved from https://www.criptonoticias.com/comunidad/investigador-mit-utiliza-blockchain-preservar-monumentos-culturales/.
[16] Machulin, L. (2022). The impact of nonfungible tokens (NFT) on the art world. Culture of Ukraine, 75, 67-77. doi: 10.31516/2410-5325.075.09.
[17] Oliynyk, V. (2024). X discusses Ukraine DAO organisation – what happened. Ain. Retrieved from https://ain.ua/2024/03/04/fond-ukraine-dao-shho-stalosya/.
[18] Project Dokaz – the Starling Lab (Stanford + USC). (n.d.) Retrieved from https://ukraine-dao.notion.site/Project-Dokaz-the-Starling-Lab-Stanford-USC-838971249d224ce39d4c9232aadc64e4.
[19] Spodenets, I., & Zhukova, O. (2022). Blockchain technology for creating NFT-tokens – as a sphere of actualization of monuments of fortification architecture. Fortifications, 17, 22-28. doi: 10.23939/fortifications2022.17.022.
[20] Stublić, H., Bilogrivić, M., & Zlodi, G. (2023). Blockchain and NFTs in the cultural heritage domain: A review of current research topics. Heritage, 6(4), 3801-3819. doi: 10.3390/heritage6040202.
[21] Ukraine DAO. (n.d.). Retrieved from https://linktr.ee/ukrainedao.
[22] Valeonti, F., Bikakis, A., Terras, M., Speed, C., Hudson-Smith, A., & Chalkias, K. (2021). Crypto collectibles, museum funding and OpenGLAM: Challenges, opportunities and the potential of non-fungible tokens (NFTs). Applied Sciences, 11(21), article number 9931. doi: 10.3390/app11219931.
[23] Wang, Y.-C., Chen, C.-L., & Deng Y.-Y. (2021). Museum-authorization of digital rights: A sustainable and traceable cultural relics exhibition mechanism. Sustainability, 13(4), article number 2046. doi: 10.3390/su13042046.
[24] Yastikli, N. (2007). Documentation of cultural heritage using digital photogrammetry and laser scanning. Journal of Cultural Heritage, 8(4), 423-427. doi: 10.1016/j.culher.2007.06.003.
[25] Zhang, J., Guo, M., Li, B., & Lu, R. (2021). A transport monitoring system for cultural relics protection based on blockchain and internet of things. Journal of Cultural Heritage, 50, 106-114. doi: 10.1016/j.culher.2021.05.007.
[26] Zhao, L., Zhang, J., Jing, H., Wu, J., & Huang, Y. (2023). A blockchain-based cryptographic interaction method of digital museum collections. Journal of Cultural Heritage, 59, 69-82. doi: 10.1016/j.culher.2022.11.001.
[27] Zoannos, N., Chourdaki, P., & Assimakopoulos, N. (2023). Can UNESCO use blockchain to ensure the intangible cultural heritage of humanity? A systemic approach that explains the why, how, and difficulties of such a venture. Heritage, 6(3), 3232-3255. doi: 10.3390/heritage6030171.
English