Отримано 17.06.2023, Доопрацьовано 08.10.2023, Прийнято 15.11.2023
Мета роботи – проаналізувати особливості використання архівів науково-дослідних та освітніх установ як важливої складової джерельної бази генеалогічного дослідження з історії науки й техніки та встановити ступінь цифровізації архівних фондів. Методологія дослідження базується на теоретичних напрацюваннях з історії та суміжних наук, а також залученні основних підходів пізнання та діалектики, застосуванні принципів історичної науки, а саме: об’єктивність, науковість, історизм, всебічність, системність, конкретність; принципу конкретно-історичного підходу – історизму – цілісності джерела. Органічне поєднання загальнонаукових і спеціальних методів наукових досліджень у комплексі надають змогу здійснити всебічний аналіз означеної теми. У науковому пошуку використано методи узагальнення, аналогії, синтезу, аналізу, формальної логіки, а також історико-хронологічні, історико-порівняльні, історико-генетичні, історико-типологічні методи, що сприяло отриманню нових результатів у розкритті зазначеної теми. Наукова новизна статті полягає в актуалізації питання використання фондів архівів науково-дослідних та освітніх осередків при проведенні генеалогічних досліджень з історії науки і техніки. Запропоновано систематизацію історіографічних джерел, що містять інформацію генеалогічного характеру, охарактеризовано їх інформаційний потенціал. З’ясовано ступінь достовірності виявлених джерел та необхідність упровадження нових компонентів джерельної бази генеалогічних досліджень з історії науки і техніки. Набули подальшого розвитку методологічні основи відтворення родоводів українських учених на основі залучення репрезентативних, різнотипових джерел. Обґрунтовано необхідність цифровізації фондів архівів наукових та освітніх осередків, упровадження інформаційних технологій як головного чинника підвищення якості наукового пошуку
архів; джерельна база; генеалогічне дослідження; електронні ресурси; інформаційні технології; бібліотечна справа; документ
[1] Rafaela, S.C.S., & Kênia, L.S. (2023). The history of obstetric nurses’ professional training of in Minas Gerais (1957–1999): A genealogical analysis. Revista Brasileira de Enfermagem, 76(2).
[2] Lo Duca, A., Marchetti, A., Moretti, M., Diana, F., Toniazzi, M., & D’Errico, A. (2023). Genealogical data mining from historical archives: The case of the Jewish community in Pisa. Informatics, 10(2), 42.
[3] Kalakura, Ya. (2015). Classification of world history sources as a research method. Ukraine-EuropeWorld. International collection of scientific papers. Series: History, international relations, 15, 185-197.
[4] Lehun, Y. (2015). Investigation of genealogical resources classification of farmers families in pravoberezhna (Right-Bank) Ukraine. Special historical disciplines: Issues of theory and methodology, 12(1), 249-270.
[5] Ustych, S.I. (2013). Genealogy of the systematic methodology of social research. Scientific cognition: Methodology and technology. Philosophy: S scientific journal, 1, 186-191.
[6] Lobko, N.V. (2008). Peculiarities of the use of accounting and statistical documents of the 16th - early 18th centuries. When conducting genealogical research. Sumy Historical and Archival Journal, IV-V, 78-86.
[7] Bachynska, N., & Artemenkova, O. (2020). Practical use of archival documents within genealogical research in Ukraine. Library Science. Documentary Science. Informatology, 4, 24-35.
[8] Rudenko, R., & Zhurylo, L. (2014). Genealogical reference publications: an attempt at general characteristics. Encyclopedic Herald of Ukraine, 4-5, 28-58.
[9] Tverytnykova, О., & Salata, H. (2023). Source base of genealogical research on the history of science: Towards the problem of digitalisation of scientific communication. Digital platform: Information technologies in the socio-cultural sphere, 6(1), 185-193.
[10] Petrovych, V. (2015). Activities of state archives regarding the organisation of the use of information resources of the National Archive Fund of Ukraine (on the example of the State Archive of the Volyn region). Scientific Bulletin of Lesya Ukrainka East European National University, 7, 151-156.
[11] Tverytnykova, О.E. (2017). Electrotechnical branch of Ukraine of the second half of the twentieth century: Directions of development and achievements. Kharkiv: TOV “Tim Pablish Grup”.