Українська
Отримано 27.08.2022, Доопрацьовано 28.11.2022, Прийнято 26.12.2022
Метою статті є визначення базових критеріїв оцінювання відповідності редакційної політики наукового видання принципам публікаційної етики та академічної доброчесності. Методологія дослідження ґрунтується на використанні методу контент-аналізу. З його допомогою проаналізовано інформаційне наповнення вебсайтів наукових журналів у галузі соціальних комунікацій, включених до категорії «А» Переліку наукових фахових видань України станом на 1 жовтня 2022 року. Дослідження передбачає також використання методів узагальнення та групування, за допомогою яких визначено критерії оцінки повноти інформаційного представлення редакційної політики щодо публікаційної етики та запобігання недоброчесним практикам. Результати. Інформаційне наповнення вебсайтів наукових журналів свідчить про тематичну близькість, але нетотожність способу декларування редакційної політики щодо публікаційної етики та академічної доброчесності. Акцентування на окремих аспектах редакційної політики є виявом формування індивідуального бачення редакційної колегії журналу концепції якісного наукового видання в руслі загальноприйнятих міжнародних стандартів. Наукова новизна полягає у визначенні інформаційних блоків, що слугують критеріями оцінювання повноти інформаційного представлення редакційної політики щодо публікаційної етики та запобігання недоброчесним практикам. До них належать: засади публікаційної етики, політика рецензування, політика протидії недоброчесним практикам. Висновки. Повсюдне поширення на вебсайтах наукових видань норм публікаційної етики та академічної доброчесності створює єдине інформаційне поле вимог до учасників публікаційного процесу. Ідентифіковані критерії повноти інформаційного представлення редакційної політики у сфері публікаційної етики визначають орієнтири для розроблення контенту вебсайтів нових журналів, а також трансформації та адаптації до сучасних вимог вже наявних видань. Детальна інформація щодо засад публікаційної етики, політики рецензування та політики протидії недоброчесним практикам сприятиме підвищенню рівня обізнаності та грамотності всіх учасників публікаційного процесу: авторів, редакторів, рецензентів та споживачів наукової інформації
науковий журнал; редакційна політика; публікаційна етика; академічна доброчесність; вебсайт
[1] Green, L.S., & Johnston, M.P. (2022). A contextualization of editorial misconduct in the library and information science academic information ecosystem. Journal of the Association for Information Science and Technology, 73(7), 913-928. doi: 10.1002/asi.24593.
[2] Bajón, M.T.F., & González, J.T.G. (2021). Transparencia editorial en revistas científicas mexicanas de educación: Hacia una gestión integral de las políticas editoriales en las publicaciones periódicas científicas. Investigación Bibliotecológica: Archivonomía, Bibliotecología e Información, 35(87), 13-32. doi: 10.22201/iibi.24488321xe.2021.87.58340.
[3] Faggion, Jr.C.M. (2022). Are highly ranked dental journals at risk of editorial bias? An examination of information on the reporting of peer-review practices. Accountability in Research, 1-12. doi: 10.1080/08989621.2022.2028625.
[4] Pinchuk, O., & Malytska, I. (2020). Effective peer review of publications as a guarantee for scientific editions quality. Theory and Practice of Social Systems Management, 4, 64-80. doi: 10.20998/2078-7782.2020.4.06.
[5] Hamilton, D.G., Fraser, H., Hoekstra, R., & Fidler, F. (2020). Journal policies and editors’ opinions on peer review. ELife, 9, article number e62529. doi: 10.7554/eLife.62529.
[6] Kim, S.H., & Jung, J.I. (2022). Authorship and Inappropriate Authorship from an Ethical Publication Perspective. Journal of the Korean Society of Radiology, 83(4), 752-758. doi: 10.3348/jksr.2022.0040.
[7] Singhal, S., & Kalra, B.S. (2021). Publication ethics: Role and responsibility of authors. Indian Journal of Gastroenterology, 40(1), 65-71. doi: 10.1007/s12664-020-01129-5.
[8] Morton, B., Vercueil, A., Masekela, R., Heinz, E., Reimer, L., Saleh, S., Kalinga, C., Seekles, M., Biccard, B., Chakaya, J., Abimbola, S., Obasi, A., & Oriyo, N. (2022). Consensus statement on measures to promote equitable authorship in the publication of research from international partnerships. Anaesthesia, 77(3), 264-276. doi: 10.1111/anae.15597.
[9] Yurko, N., Styfanyshyn, I., & Protsenko, U. (2020). Academic integrity: The main principles and types of violation. Young Scientist, 3.2(79.2), 133-136.
[10] Qehaja, A.B. (2020). Avoiding publishing in predatory journals: An evaluation algorithm. Journal on Efficiency and Responsibility in Education and Science, 13(3), 154-163. doi: 10.7160/eriesj.2020.130305.
[11] Peng, M.-T. (2021). Beware of wolves in sheep’s clothing: A brief introduction to open access and predatory journals. Journal of Nursing, 68(6). doi: 10.6224/JN.202112_68(6).12.
[12] Sousa, F.S.de O., Nadanovsky, P., Dhyppolito, I.M., & Santos, A.P.P.dos. (2021). One year of unsolicited e-mails: The modus operandi of predatory journals and publishers. Journal of Dentistry, 109, article number 103618. doi: 10.1016/j.jdent.2021.103618.
[13] Nejadghanbar, H., & Hu, G. (2022). Where predatory and mainstream journals differ: A study of language and linguistics journals. Learned Publishing. doi: 10.1002/leap.1485.
[14] Aribal, S., Ince, O., Kaya, E., & Onder, H. (2020). Analysis of potential predatory journals in radiology. Diagnostic and Interventional Radiology, 26(5), 498-503. doi: 10.5152/dir.2020.20240.
[15] Huseynova, Z., Pandis, N., & Faggion, C.M. (2021). Presumed predatory journals are abundant in oral health. Journal of Evidence Based Dental Practice, 21(2), article number 101539. doi: 10.1016/j.jebdp.2021.101539.
[16] Teixeira da Silva, J.A., & Teixeira da Silva, J.A. (2021). Assessing the ethics of stings, including from the prism of guidelines by ethics-promoting organizations (COPE, ICMJE, CSE). Publishing Research Quarterly, 37(1), 90-98. doi: 10.1007/s12109-021-09784-y.
[17] Shlobin, N.A., Wang, A., Graffeo, C.S., & Moher, D. (2022). Reporting policies in Neurosurgical Journals: A meta-science study of the current state and case for standardization. World Neurosurgery, 158, 11-23. doi: 10.1016/j.wneu.2021.10.143.
[18] Aydingöz, S.E., Efe, O.E., & Çalişkan, G. (2022). Reporting quality of animal studies published injournals listed in ULAKBIM TR index: A systematic review on compliance to the ARRIVE guidelines. Journal of Research in Pharmacy, 26(4). doi: 10.29228/jrp.168.
[19] Shamsi-Gooshki, E., Bagheri, H., & Salesi, M. (2020). Evaluation of Iranian Medical Journals from the perspective of publication ethics. Archives of Iranian Medicine, 23(10), 697-703. doi: 10.34172/aim.2020.88.
[20] Christopher, M.M. (2022). Comprehensive analysis of retracted journal articles in the field of veterinary medicine and animal health. BMC Veterinary Research, 18(1), 73. doi: 10.1186/s12917-022-03167-x.
[21] Tsokalo, О.О., & Tkachenko, D.V. (2021). Information and consultation work of the MNAU library on issues of prevention of publications in "predatory" publications. In Library affairs in modern information and communication processes: Trends and prospects: Proceedings of the VII scientific and practical online conference. Ostroh.
[22] Nurunnabi, M., & Hossain, M.A. (2019). Data falsification and question on academic integrity. Accountability in Research, 26(2), 108-122. doi: 10.1080/08989621.2018.1564664.
[23] Fiialka, S. (2020). Editor of scientific journal as a gatekeeper of science, organizer of publishing process, consultant and recruiter. Library Science. Record Studies. Informology, 4, 63-70. doi: 10.32461/2409-9805.4.2020.227089.
English