Українська
Отримано 01.08.2024, Доопрацьовано 24.10.2024, Прийнято 25.11.2024
Метою дослідження було висвітлення наявних підходів та технологій щодо цифровізації генеалогічних документів, спираючись на світовий досвід. Це надало змогу більш ефективніше організувати процеси та механізми оцифрування архівних фондів, їх централізоване зберігання, пришвидшення проведення генеалогічних досліджень та доступність для користувачів. Оцифрування архівів стало критично важливим аспектом для збереження культурної спадщини, особливо в умовах воєнної агресії росії проти України. Впровадження технологій автоматичного розпізнавання тексту сприяло оптимізації цього процесу, полегшуючи доступ до інформації та підвищуючи ефективність досліджень, зокрема генеалогічних. У роботі було проаналізовано принципи роботи Optical Character Recognition, його переваги, особливості готових рішень і функціональні можливості програмного забезпечення на його основі. Було оцінено стратегію цифровізації в Україні, проблеми архівної галузі в сфері оцифрування та доступу до архівних фондів. Досліджено результати впровадження автоматичного розпізнавання тексту в провідних архівах світу, а також можливості онлайн-архівів з функціоналом контекстного пошуку. Приділено увагу тим можливостям, які відкриваються перед дослідниками завдяки впровадженню подібних систем у роботу архівів, зокрема зручності здійснення пошуку необхідної інформації, підвищенню швидкості обробки даних, а також забезпеченню цілодобового доступу до архівних ресурсів незалежно від географічного розташування користувачів. Також, було проаналізовано роботи вчених, які займалися розробкою та впровадженням Optical Character Recognition в архівних установах. На основі міжнародного досвіду визначено потенціал сучасних технологій Optical Character Recognition для модернізації архівної справи в Україні, що може позитивно вплинути на генеалогічні дослідження та збереження культурної спадщини. Практична цінність дослідження полягає в підтвердженні ефективності застосування інформаційних технологій для покращення процесу оцифрування архівних документів та забезпечення кращого доступу до них. Запропоновані рекомендації допоможуть оптимізувати організацію цифрових архівів, вдосконалити процеси зберігання та пошуку документів, а також прискорити генеалогічні дослідження. Це сприятиме збереженню культурної спадщини та покращенню доступу до архівної інформації для користувачів
архівні фонди; оцифрування; генеалогічні дослідження; Optical Character Recognition; інформаційні технології; автоматизація
[1] Amazon rekognition. (2024). Amazon Web Services. Retrieved from https://aws.amazon.com/rekognition/?nc1=h_ls.
[2] Artemenkova, O. (2022). Information tools of genealogical research in the archives of Ukraine. Visnyk of Kharkiv State Academy of Culture, 61, 81-93. doi: 10.31516/2410-5333.061.08.
[3] Artemenkova, O. (2023). Information technologies as a tool for popularizing genealogical research in the archives of Ukraine. (Doctoral dissertation, Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv, Ukraine).
[4] Creating a digital scholarly edition of the Lovelace papers with Jessica Cook. (2021). Transkribus. Retrieved from https://www.transkribus.org/success-story/lovelace-cook.
[5] Digital transformations in Ukraine: Do domestic institutional conditions meet external challenges and the European agenda? (2020). Chernihiv: Polissya Foundation for International and Regional Studies.
[6] Documentation and archiving. (2024). Arolsen Archives. Retrieved from https://arolsen-archives.org/en/about-us/what-we-do/documentation-and-archiving/.
[7] Dutch handwriting 17th-19th century. Free public AI model for handwritten text recognition with Transkribus. (2023). The Hague: National Archives Netherlands.
[8] Ferro, S., Pelillo, M., & Traviglia, A. (2023). AI-assisted digitalisation of historical documents. In The international archives of the photogrammetry, remote sensing and spatial information sciences. 29th CIPA symposium “Documenting, understanding, preserving cultural heritage: Humanities and digital technologies for shaping the future” (Vol. XLVIII-M-2-2023, pp. 557-562). Florence, Italy. doi: 10.5194/isprs-archives-XLVIII-M-2-2023-557-2023.
[9] Friedewald, M., Székely, I., & Karaboga, M. (2024). Preserving the past, enabling the future: Assessing the European policy on access to archives in the digital age. Preservation, Digital Technology & Culture, 53(2), 61-71. doi: 10.1515/pdtc-2024-0003.
[10] IBM cloud pak for business automation. (2022). IBM. Retrieved from https://www.ibm.com/products/cloud-pak-for-business-automation.
[11] Khoma, I., Vovk, N., Holoshchuk, R., & Muravska, S. (2023). Promoting the Ukrainian education and culture centre “Oseredok” through the digitization of Ukrainian studies archival collections in Canada. In SCIA-2023: 2nd international workshop on social communication and information activity in digital humanities. Lviv, Ukraine.
[12] Korzhyk, N., Solianyk, A., Borysova, A., & Aleksander, M. (2023). State archives in Ukraine during the russian aggression: Challenges and achievements. In SCIA-2023: 2nd international workshop on social communication and information activity in digital humanities. Lviv, Ukraine.
[13] Kovalska, L. (2019). Document communication of archive information users. Intercultural Communication, 6, 231-248. doi: 10.13166/inco/103415.
[14] Kovtaniuk, Yu. (2023). Normative and legal regulation of digitization of fonds of cultural institutions as requirement for development of state integration electronic information resources of national historical and cultural heritage. Manuscript and Book Heritage of Ukraine, 31, 379-406. doi: 10.15407/rksu.31.379.
[15] Lipianina-Honcharenko, K., Yarych, V., Ivasechko, A., Filinyuk, A., Yurkiv, K., & Lebid, T. (2024). Evaluating the effectiveness of attention-gated-CNNBGRU models for historical manuscript recognition in Ukraine. In The first international workshop of young scientists on artificial intelligence for sustainable development. Ternopil, Ukraine.
[16] Logvynenko, B., et al. (2024). Anatolii Khromov: On digitisation, preservation and openness of archives. Ukrainer. Retrieved from https://www.ukrainer.net/anatoliy-khromov/.
[17] Martínez-Cardama, S., & Pacios, A.R. (2022). National archives’ priorities: An international overview. Archival Science, 22, 1-42. doi: 10.1007/s10502-021-09367-y.
[18] National archives. (2024). Retrieved from https://www.nationaalarchief.nl/.
[19] Nockels, J., Gooding, P., & Terras, M. (2024). The implications of handwritten text recognition for accessing the past at scale. Journal of Documentation, 80(7), 148-167. doi: 10.1108/JD-09-2023-0183.
[20] Onuchak, V. (2024). Electronic archives in Ukraine: How the state plans to store electronic documents. Vchasno. EDO. Retrieved from https://vchasno.ua/elektronni-arhivy-ukrainy/.
[21] Order of the Cabinet of the Ministers of Ukraine No. 1353-r “On Approval of the Strategy for Digital Transformation of the Social Sphere”. (2020, October). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1353-2020-%D1%80#n10.
[22] Paliienko, M. (2023). Rethinking approaches to archival theory and practice in Ukraine in the context of digital transformation of the society. Atlantic +, 33(2), 83-99.
[23] Prebor, G. (2024). From digitization and images to text and content: Transkribus as a case study. Manuscript Studies: A Journal of the Schoenberg Institute for Manuscript Studies, 9(1), 72-89. doi: 10.1353/mns.2024.a930877.
[24] Report on the implementation of the Ministry of Digital Transformation of Ukraine’s work plan for 2023. (2023). Official website of the Ministry of Digital Transformation of Ukraine. Retrieved from https://thedigital.gov.ua/community/reports.
[25] Rybachok, O. (2018). International integrated digital resources of documentary heritage of archives, libraries, museums: Stages of creation, development strategies (1980s-2010s). (PhD dissertation, Vernadsky National Library of Ukraine, Kyiv, Ukraine).
[26] Salamanca, L., Brandenberger, L., Gasser, L., Schlosser, S., Balode, M., Jung, V., Perez-Cruz, F., & Schweitzer, F. (2024). Processing large-scale archival records: The case of the Swiss parliamentary records. Swiss Political Science Review, 30(2), 140-153. doi: 10.1111/spsr.12590.
[27] Savon Työmies. (1920). Sanomlehdet. Retrieved from https://digi.kansalliskirjasto.fi/sanomalehti/binding/3112293?page=1.
[28] Silva, A.L., & Terra, A.L. (2023). Cultural heritage on the semantic web: The Europeana data model. IFLA Journal, 50(1), 93-107. doi: 10.1177/03400352231202506.
[29] Sokil, M., Syerov, Y., & Boiko, V. (2024). From destruction to digitization: Safeguarding Ukraine’s cultural and archival heritage in wartime. In P. Štarchoň, S. Fedushko & K. Gubíniová (Eds.), Data-centric business and applications. Lecture notes on data engineering and communications technologies (Vol. 208, pp. 253-280). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-59131-0_12.
[30] Spina, S. (2023). Artificial intelligence in archival and historical scholarship workflow: HTS and ChatGPT. Digital Humanities, 16, 125-140. doi: 10.6092/issn.2532-8816/17205.
[31] State Archive of Zaporizhzhia Region. (2024). Retrieved from https://archivzp.gov.ua/uk/.
[32] Tesseract OCR. (2024). GitHub. Retrieved from https://github.com/tesseract-ocr/tesseract.
[33] Tikhonov, A., & Rabus, A. (2024). Handwritten text recognition of Ukrainian manuscripts in the 21st century: Possibilities, challenges, and the future of the first generic AI-based model. Kyiv-Mohyla Humanities Journal, 11, 226-247. doi: 10.18523/2313-4895.11.2024.226-247.
[34] Tiurmenko, I., Bozhuk, L., Struk, I., & Syerov, Y. (2022). Digital documentary collections of national cultural heritage on the Ukrainian regional state archives websites. In N. Kryvinska & M. Greguš (Eds.), Developments in information & knowledge management for business applications. Studies in systems, decision and control (Vol. 421, pp. 449-470). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-97008-6_20.
[35] Unlock the past with Transkribus. (2024). Transkribus. Retrieved from https://www.transkribus.org/.
[36] User guide – introduction. (2024). OCR4all.org. Retrieved from https://www.ocr4all.org/guide/user-guide/introduction.
[37] Vision AI: Extract insights from images, documents, and videos. (2024). Cloud Vision API. Retrieved from https://cloud.google.com/vision?hl=en.
[38] What is OCR (Optical Character Recognition)? (2024). Amazon Web Services. Retrieved from https://aws.amazon.com/what-is/ocr/.
[39] What is optical character recognition (OCR)? (2024). IBM. Retrieved from https://www.ibm.com/think/topics/optical-character-recognition.
[40] Zurich council manuals 1642-1798. (2024). Canton of Zurich State Archives. Retrieved from https://ratsmanuale-zuerich.transkribus.eu/.
English