Українська
Отримано 19.02.2024, Доопрацьовано 07.05.2024, Прийнято 27.05.2024
Процеси оцифрування в суспільстві впливають на технологічні, соціально-економічні та демографічні аспекти розробки та впровадження освітніх програм у бібліотечно-інформаційній сфері. Це призводить до зростання ролі бібліотек, архівів та управлінських структур як освітніх центрів. Мета статті – дослідити закономірності впливу цифровізації суспільства на технологічні, соціальноекономічні та демографічні аспекти розробки та реалізації освітніх програм з бібліотекознавства та інформології в зарубіжних навчальних закладах. Методи дослідження – аналіз, синтез, логічні узагальнення, синхронний зріз, контент-аналіз. Результати дослідження свідчать, що включення освітніх компонентів з цифровізації та інформаційної грамотності до бакалаврських і магістерських програм, а також до програм післядипломної освіти для безперервного професійного розвитку фахівців сприяє підвищенню якості освіти та дотриманню освітніх стандартів у галузі бібліотечно-інформаційної справи. Конкурентоспроможність освітніх програм визначається їх відповідністю потребам ринку праці. Соціальна затребуваність і статус бібліотечно-інформаційної галузі залежать від відходу від традиційних уявлень про її суспільні функції. Інституційні функції академічних бібліотек розвиваються, оскільки вони беруть участь у наукових дослідженнях як дослідницькі партнери і надають послуги наукової комунікації. Інноваційна педагогіка в бібліотекознавстві та інформології передбачає дотримання цінностей соціальної справедливості, різноманітності та інклюзивності, а також доступності освіти і досліджень. Бібліотеки набувають домінуючого статусу інформаційно-аналітичних центрів. Цифрові технології докорінно змінюють характер професійної діяльності бібліотечних та архівних працівників. Ці тенденції зумовлюють трансформацію вищої освіти до міжнародних освітніх стандартів та модернізацію змісту професійної освіти. Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані для вдосконалення та перегляду освітніх програм з бібліотечно-інформаційної діяльності
освітня програма; наукова інформація; технічна інформація; програмні компетентності; програмні результати навчання; якість освіти
[1] 17 Sustainable Development Goals. (2023). Global Compact. Retrieved from https://globalcompact.org.ua/en/17-sustainable-development-goals/.
[2] Abbas, F., Batool, S.H., & Ameen, K. (2023). Rethinking the practices of continuing professional development in digital environments: A systematic review. Global Knowledge, Memory and Communication, 72(8/9), 852-863. doi: 10.1108/GKMC-11-2021-0189.
[3] Accreditation Frequently Asked Questions. (2024). American Library Association. Retrieved from https://www.ala.org/educationcareers/accreditedprograms/faq.
[4] Adamenko, M. (2022). Digitisation. Terminology. Public Library of the United Territorial Community. Retrieved from https://oth.nlu.org.ua/?p=5614.
[5] Aslam, M. (2022). Changing behavior of academic libraries and role of library professionals. Information Discovery and Delivery, 50(1), 54-63. doi: 10.1108/IDD-05-2020-0048.
[6] Bachynska, N., Novalska, T., Kasian, V., Maranchak, M., Maranchak, N., & Boichuk, N. (2023). Peculiarities of distance learning organization in the professional training of information, librarianship, and archives (European experience). Journal of Curriculum and Teaching, 12(5), 47-57. doi: 10.5430/jct.v12n5p47.
[7] Barros De Moraes, M., & Mendes Cabral, R. (2023). Insights of teaching approaches into common core disciplines in Archivology and Librarianship courses. Encontros Bibli: Innovation, Technology and Sustainability, 28, 1-22. doi: 10.5007/1518-2924.2023.e92184.
[8] Borbély, M. (2022). Public library digital competency mapping 2019: A survey on digital skills of library professionals with different qualifications. Frontiers in Education, 7, article number 909502. doi: 10.3389/feduc.2022.909502.
[9] Borbély, M., & Némethi-Takács, M. (2023). Digital competence landscape in public libraries: Examining the role of age and gender in the development of digital skills. Performance Measurement and Metrics, 24(3/4), 155-175. doi: 10.1108/PMM-03-2022-0012.
[10] Cerny, M. (2021). Digital competences of students of Library Studies: Comparison of research results for 2018-2020. Education Sciences, 11(11), article number 729. doi: 10.3390/educsci11110729.
[11] Costal, M., Sales, L., & Zattar, M. (2020). Data literacy: Librarian’s skills in professional and educational development. BIBLOS: Dossier on Information and Communication Technologies in the Context of Information Science, 34(2). doi: 10.14295/biblos.v34i2.11809.
[12] Das, S., Tripathi, M., & Das, A.K. (2023). Components of digital humanities in Indian LIS curricula. DESIDOC Journal of Library & Information Technology, 43(04), 208-218. doi: 10.14429/djlit.43.04.19218.
[13] Davis, A.R., Diaz, S.A., Hall, R.A., Zakarija, M.M., & Urem, I. (2023). Comparison of library studies programs in Croatia and the USA. IFLA Journal, 49(1), 74-86. doi: 10.1177/03400352221103894.
[14] Eberhart, G.M. (2016). Things you didn’t know about ALA history, 1876-1900. American Libraries Magazine. Retrieved from https://americanlibrariesmagazine.org/blogs/the-scoop/things-you-didnt-know-about-ala-history-1876-1900/.
[15] Hamad, F., Al-Fadel, M., & Fakhouri, H. (2021). The effect of librarians’ digital skills on technology acceptance in academic libraries in Jordan. Journal of Librarianship and Information Science, 53(4), 589-600. doi: 10.1177/0961000620966644.
[16] Humenchuk, А.V. (2022). Higher library education in the countries of Latin America. Bulletin of Kharkiv State Academy of Culture, 62, 72-85. doi: 10.31516/2410-5333.062.05.
[17] Ismail, M., & Khan, A. (2021). An assessment of LIS curricula and training resources for information professionals in the contemporary job market in Pakistan. Library Philosophy and Practice, 1-12.
[18] Isuster, M.Y., & Langille, D. (2023). DH Eh? A survey of digital humanities courses in Canadian LIS education. College & Research Libraries, 84(2). doi: 10.5860/crl.84.2.228.
[19] Katić, M. (2022). Digital competences of library employees of the city library “Ivan Goran Kovačić” Karlovac. Journal of Librarians of Croatia, 65(2), 227-245. doi: 10.30754/vbh.65.2.967.
[20] Khymytsia, N. (2023). Analysis of the content of bachelors’ training in communications at the universities of the USA. Bulletin of Kharkiv State Academy of Culture, 64, 61-75. doi: 10.31516/2410-5333.064.04.
[21] Koreneva, I. (2018). The core and features of “education for sustainable development” phenomenon. Ukrainian Educational Journal, 2, 113-123.
[22] Markevych, K. (2021). Digitisation: Benefits and ways to overcome challenges. Razumkov Centre. Retrieved from https://razumkov.org.ua/statti/tsyfrovizatsiia-perevagy-ta-shliakhy-podolannia-vyklykiv.
[23] Master of Library & Information Science (MLIS). (2024). UCLA School of Education & Information Studies. Retrieved from https://seis.ucla.edu/academics/department-of-information-studies/master-of-library-information-science-mlis/.
[24] Master of Library and Information Science. (2024). UW Information School. Retrieved from https://ischool.uw.edu/programs/mlis.
[25] Muñoz-Cañavate, A., & Díaz-Delgado, E. (2021). The intelligence professional: A new career profile in Librarianship and Information Science studies? Analysis of LIS study plans in Spain. Education for Information, 37(3), 355-375. doi: 10.3233/EFI-200449.
[26] Olson, G.M., & Grudin, J. (2009). The information school phenomenon. Interactions, 16(2), 15-19. doi: 10.1145/1487632.1487636.
[27] Park, D.E., & Ramos, S.K. (2024). Librarians, undergraduate research, and diversity support programs: Partnerships towards social justice. Issues in Science and Technology Librarianship, 105. doi: 10.29173/istl2818.
[28] Rabasa, T.A., & Abrizah, A. (2022). Academic librarians’ roles and competencies in research partnership: A qualitative study. Malaysian Journal of Library and Information Science, 27(3), 69-95. doi: 10.22452/mjlis.vol27no3.4.
[29] Rawson, C.H., Hughes-Hassell, S., Braun, L., & Sturm, B. (2023). The future of youth public librarian education project: Initial findings. Journal of Education for Library and Information Science, 64(3), 331-347. doi: 10.3138/jelis-2022-0038.
[30] Rod, A.B. (2023). It takes a researcher to know a researcher: Academic librarian perspectives regarding skills and training for research data support in Canada. Evidence Based Library and Information Practice, 18(2), 44-58. doi: 10.18438/eblip30297.
[31] Sibiya, P.T. (2023). Knowledge, skills and competencies of the library information science school’s graduates on digital scholarship in South Africa. Internet Reference Services Quarterly, 27(2), 83-101. doi: 10.1080/10875301.2023.2180562.
[32] Sibiya, P.T. (2024). Incorporating digital scholarship content in South African library and information science schools. Library Management, 45(3/4), 243-257. doi: 10.1108/LM-08-2023-0085.
[33] Sichko, I. (2015). The essence of the concept of ‘sustainable development’ in the context of European integration processes of modern education. Scientific Bulletin of Mykolaiv National University Named after V.O. Sukhomlynskyi. Pedagogical Sciences, 3(50), 273-278.
[34] Voskoboinikova-Huzieva, О. (2020). UN sustainable development goals until 2030: Implementation in the educational process of trainingof information affairs specialists in Ukraine. Ukrainian Journal of Library and Information Science, 6, 84-96. doi: 10.31866/2616-7654.6.2020.218613.
[35] Vysotska, O. (2015). Advanced education for sustainable development: Theoretical and methodological principles. Principal of a School, Lyceum or Gymnasium, 1-3, 103-107.
[36] White, C.M. (1976). A historical introduction to library education: Problems and progress to 1951. Metuchen: Scarecrow Press.
[37] Wilson, L.R. (1966). Impact of the graduate library school on American librarianship. In M.F. Tauber & J. Orne (Eds.), Education and libraries: Selected papers by L.R. Wilson (pp. 268-277). Brooklyn: Shoestring Press.
English