English
Kaliuzhna, N.
(2023).
Using innovative tools support and monitor open science.
Library Science. Record Studies. Informology,
19(4),
33-41.
https://doi.org/10.32461/2409-9805.4.2023.293969
ISSN 2409-9805
Українська
Стаття
Використання інноваційних інструментів для підтримки та моніторингу відкритої науки
Отримано 29.07.2023, Доопрацьовано 12.11.2023, Прийнято 21.12.2023
Анотація
Мета статті – дослідити, описати та проаналізувати принципи роботи, зокрема функціональні можливості, сучасних сервісів та інструментів, призначених для моніторингу, підтримки й аналізу розповсюдження результатів наукових досліджень у вільному доступі, які можуть бути використані бібліотекарями для популяризації відкритої науки. Методологія дослідження ґрунтується на комплексі загальнонаукових методів і підходів. Зокрема, було застосовано контент-аналіз офіційних вебсторінок інструментів і сервісів, метод узагальнення, системний, структурно-функціональний та інформаційно-аналітичний методи, що дали змогу підкреслити необхідність створення належної інфраструктури для розвитку відкритої науки. Наукова новизна. У статті розглянуто сучасні інструменти, сервіси та застосунки, такі як OpenAlex, BISON, COKI Open Access Dashboard, Journal Tracker Tool, OPTIMETA Plugins та ін., для підтримки практик відкритої наукової комунікації. Встановлено, що вдосконалення відкритої, некомерційної інфраструктури має потенціал для значного пришвидшення переходу на відкриту модель наукової комунікації. Висновки. Результати дослідження засвідчили наявність інноваційних сервісів для аналізу та моніторингу, які можуть використовуватися бібліотекарями, науковцями та усіма зацікавленими в розвитку відкритого доступу. Ці інструменти є значущими для розширення і демократизації доступу до знань, оскільки сприяють подоланню територіальних, інституційних і дисциплінарних бар'єрів. Удосконалення відкритої, неприбуткової інфраструктури має бути ключовим завданням на шляху до впровадження практик відкритої науки. Сучасним бібліотечним працівникам важливо опанувати навички роботи з відкритими інструментами для моніторингу, аналізу та підтримки практик відкритої наукової комунікації, оскільки очевидним є потенціал онлайн-інструментів у науковій комунікації та їхня здатність поширювати результати наукової діяльності
Ключові слова:
відкритий доступ; моніторинг відкритого доступу; наукова комунікація; цифрові сервіси; відкрита наука
- 558 Переглядів
- Читати статтю
Використані джерела
[1] Kaliuzhna, N. (2023). Open access principles implementation in Ukraine: Current state and future perspectives. Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere, 6(1), 149-159. doi: 10.31866/2617-796X.6.1.2023.283984.
[2] Kulish, Y. (2023). Scientometric toolkits of the university library in the system of scientific communications. Sciences of Europe, 120, 45-49. doi: 10.5281/zenodo.8129175.
[3] Lobuzina, K. (2021). Repository of scientific texts of the NAS of Ukraine in the Vernadsky National Library of Ukraine: State and prospects of development. Visnyk of the National Academy of Sciences of Ukraine, 11, 16-23. doi: 10.15407/visn2021.11.016.
[4] Nazarovets, M. (2020). The use of digital tools to support scientific communication: A structural model for organizing services in university libraries. Visnyk of Kharkiv State Academy of Culture, 58, 27-37. doi: 10.31516/2410-5333.058.03.
[5] Nazarovets, S., & Kulyk, Y. (2017). Library 4.0: Next generation services and technologies. Library Bulletin, 5, 3-14.
[6] Oleksyuk, O. (2014). Experience in implementing of institutional repositories in Ukraine. Information Technologies in Education, 20, 139-148. doi: 10.14308/ite000504.
[7] Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On approval of the national plan for open science". (2022). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/892-2022-%D1%80#Text.
[8] On approval and implementation of the Open Science Policy at the National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute" (2022, November). Retrieved from https://ela.kpi.ua/handle/123456789/51235?locale=uk.
[9] Iaroshenko, Т. (2014). The green path of open access. Repositories and their role in scholarly communication: The first twenty years. Library Bulletin, 5, 3-10.
[10] Achterberg, I., & Jahn, N. (2023). Introducing the Hybrid Open Access Dashboard (HOAD). Plan S.
[11] Barbers, I., Stanzel, E., & Mittermaier, B. (2022). Open access monitor Germany: Best practice in providing metrics for analysis and decision-making. Serials Review, 48(1-2), 49-62. doi: 10.1080/00987913.2022.2066968.
[12] Chawla, D. (2021). Microsoft academic graph is being discontinued. What’s next? Nature Index.
[13] Chawla, D. (2020). This tool is saving universities millions of dollars in journal subscriptions. Science. doi: 10.1126/science.abd7483.
[14] COKI Open Access Dashboard. (2023). Retrieved from https://open.coki.ac/.
[15] Diprose, J.P., Hosking, R., Rigoni, R., Roelofs, A., Chien, T., Napier, K., Wilson, K., Huang, C., Handcock, R.N., Montgomery, L., & Neylon, C. (2023). A user-friendly dashboard for tracking global open access performance. The Journal of Electronic Publishing, 26(1). doi: 10.3998/jep.3398.
[16] Entrup, E., Eppelin, A., Ewerth, R., Hartwig, J., Tullney, M., Wohlgemuth, M., & Hoppe, A. (2022). In B!SON: A tool for open access journal recommendation. Linking theory and practice of digital libraries: Proceedings 26th international conference on theory and practice of digital libraries. doi: 10.1007/978-3-031-16802-4_33.
[17] Eppelin, A., Entrup, Е., Hartwig, J., & Hoppe, А. (2021). B!SON – a tool to make OA journal selection easier. Sepentrio Conference Series, 4. doi: 10.7557/5.6190.
[18] Holcer, D., Horban, Y., Mašina, D.D., & Skachenko, O. (2021). Library online services during Covid19: The experience of libraries in Croatia and Ukraine. Library Mercury, 1(25), 81-97. doi: 10.18524/2707-3335.2021.1(25).231472.
[19] Journal Observatory. (2023). Retrieved from https://www.journalobservatory.org/.
[20] Journal Tracker Tool. (2023). Retrieved from https://journalcheckertool.org/.
[21] Kaliuzhna, N., & Auhunas, S. (2022). Research information infrastructure in Ukraine: First steps towards building a national CRIS. Procedia Computer Science, 211, 230-237. doi: 10.1016/j.procs.2022.10.196.
[22] Kramer, B., & Bosman, J. (2016). Innovations in scholarly communication - global survey on research tool usage. Research, 5, 692. doi: 10.12688/f1000research.8414.1.
[23] NASA Plan for Increasing Access to the Results of Scientific Research: Digital scientific data and peer-reviewed publications. (2014). Washington: National Aeronautics and Space Administration. NASA Headquarters.
[24] Nüst, N., Yücel, G., Cordts, A., & Hauschke, Ch. (2022). Enriching the scholarly metadata commons with citation metadata and spatio-temporal metadata to support responsible research assessment and research discovery. arXiv. doi: 10.48550/arXiv.2301.01502.
[25] Priem, J. (2021). What do the types of oa_status (green, gold, hybrid, and bronze) mean? Unpaywall.
[26] Priem, J., Piwowar, H., & Orr, R. (2022). OpenAlex: A fully-open index of scholarly works, authors, venues, institutions, and concepts. arXiv. doi: 10.48550/arXiv.2205.01833.
[27] Scheidsteger, T., & Haunschild, R. (2023). Which of the metadata with relevance for bibliometrics are the same and which are different when switching from Microsoft Academic Graph to OpenAlex?. Profesional de la información, 32(2), article number e320209. doi: 10.3145/epi.2023.mar.09.