Штучний інтелект в акустиці функціонування книгозбірень України

Мета роботи – окреслити здобутки, перспективи трансформації та визначити перепони на шляху впровадження систем, елементів штучного інтелекту (ШІ) й алгоритм їх подолання у вітчизняних бібліотечно-інформаційних установах. Методологія дослідження: застосовано принципи системності, узагальнення, об’єктивності, а також загальні методи наукового дослідження – аналіз, синтез, порівняння, аналітичний моніторинг елементів ШІ в бібліотеках країни. Наукова новизна роботи полягає у висвітленні, з акцентом на ключові аспекти, перешкод на шляху додавання інтелектуальних ресурсів ШІ в роботу книгозбірень у реаліях сьогодення. Висновки. Відображено напрацювання, основні напрями використання та причини обмеження інтенсивної інтеграції систем та елементів ШІ у бібліотечну практику; особливості застосування складових ШІ, практичний потенціал ресурсності надвисокочастотних технологій у вітчизняних бібліотеках. Зазначена вище практика в бібліотеках є особливо актуальною при воєнному стані та глибинних зрушеннях. Вона сприятиме загальнодоступності інформації та самоосвіті; досяжності передових технологічних напрацювань; дасть змогу реалізувати подальші кроки у формуванні нового цифровізаційного фокусу книгозбірень та модифікації бібліотечної діяльності; ґрунтовно сформує підхід до векторів впливу галузі на суспільство; новацій у моделі відносин «бібліотека – користувач» з урахуванням цивілізаційних викликів. Досліджені тенденції щодо додавання інтелектуальних систем, елементів штучного інтелекту сприятимуть еволюціонуванню технологічних пропозицій у бібліотечно-інформаційних установах. Розглянуто питання щодо сумісності додавання інтелектуальних складових у роботу бібліотечної галузі в умовах нинішніх реалій у країні та відповідний алгоритм дій на довгострокову перспективу

бібліотека; системи та елементи штучного інтелекту; інноваційні технології; трансформація інтелектуальних ресурсів; виклики впровадження ШІ в бібліотечній практиці