Українська
Отримано 12.12.2022, Доопрацьовано 06.03.2023, Прийнято 07.04.2023
Мета статті – здійснити характеристику цифрових колекцій, присвячених збереженню та популяризації нематеріальної культурної спадщини в європейських та українських вебінформаційних середовищах. Методологія дослідження полягає в застосуванні загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема: системного підходу, аналізу, синтезу, логічного методу, методу візуалізації результатів дослідження. Для простеження стану цифрових колекцій у вебінформаційному середовищі використано методи контент-аналізу, порівняльний та аналітичний моніторинг інтернет-ресурсів збереження нематеріальної культурної спадщини. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про охорону, збереження та популяризацію нематеріальної культурної спадщини на світовому та національному рівнях у вебінформаційних середовищах. Проведено аналіз чотирьох європейських і двох українських цифрових колекцій, що являють собою нематеріальну культурну спадщину та розміщені у вебінформаційних середовищах. Висновки. На сучасному етапі розвитку нашої держави незворотним є приєднання до євроінтеграційних процесів і прагнення до гідної репрезентації української культури у світовому інформаційному просторі. Створення ресурсу історичної та культурної спадщини українського народу стало одним із напрямів діяльності бібліотек, архівів, музеїв та інших інституцій, пов’язаних з національною пам’яттю, невід’ємною частиною національної бібліографії, археографії й архівознавства, музеєзнавства України. У статті розглянуто чотири європейські та дві українські цифрові колекції, що присвячені збереженню та популяризації нематеріальної культурної спадщини у вебінформаційному середовищі, які репрезентують достатню кількість представлених у мультимедійних ресурсах елементів нематеріальної культурної спадщини. Встановлено, що у випадку як маркетингової, так і комунікаційної політики доцільно використовувати платформи соціальних мереж та засобів масової інформації, які будуть позитивно впливати на зацікавленість суспільства до елементів нематеріальної культурної спадщини
нематеріальна культурна спадщина; репрезентація української культури; цифрові колекції; вебінформаційне середовище; популяризація нематеріальної культурної спадщини
[1] Dubrovina, L., Lobuzina, K., Onyschenko, O., & Boriak, H. (2020). Digital humanities and databasesof cultural heritage in libraries of Ukraine. Manuscript and Book Heritage of Ukraine, 25, 290–309. doi: 10.15407/rksu.25.290.
[2] Malysh, N., Shevchenko, V., & Tkachuk-Miroshnychenko, O. (2021). State policy in the sphere ofprotection of cultural heritage in Ukraine. Journal of Cultural Heritage Management and Sustainable, 11, 3, 262–279. doi: 10.1108/JCHMSD-03-2020-0047.
[3] Dubrovina, L. (2016). Libraries within the system of the institutions of national memory of Ukraine and national cultural heritage. Manuscript and Book Heritage of Ukraine, 20, 232–251.
[4] Dubrovina, L., Kyrydon, A.,& Matiash, I. (2017). Archives, libraries, museums are the source of national memory, cultural heritage of Ukraine. Library Bulletin, 1, 3–10.
[5] Artese, M., & Gagliardi, I. (2012). Cataloging intangible cultural heritage on the web. Proceedings of the 4th international conference on Progress in Cultural Heritage Preservation (EuroMed'12). Springer-Verlag, Berlin, Heidelberg, 676–683. doi: 10.1007/978-3-642-34234-9_71.
[6] Ziku, M. (2020). Digital Cultural Heritage and Linked Data: Semantically-informed conceptualisations and practices with a focus on intangible cultural heritage. LIBER Quarterly. The Journal of the Association of European Research Libraries, 30(1), 1-16. doi: 10.18352/lq.10315.
[7] Afolasade, A., Adewumi. (2022). Protecting intangible cultural heritage in the era of rapid technological advancement. International Review of Law, Computers & Technology, 36:1, 3–16. doi: 10.1080/13600869.2021.1997084.
[8] Hammou, I., Aboudou, S., & Makloul, Y. (2020). Social Media and Intangible Cultural Heritage for Digital Marketing Communication: Case of Marrakech Crafts. Marketing and Management of Innovations, (1), 121-127. doi: 10.21272/mmi.2020.1-09.
[9] Arcos-Pumarola, J., & Conill-Tetuà M. (2021). Promoting intangible cultural heritage through social networks: a case study of the Fête de l’ours in France. CABI Regional Tourism Series. CABI International. doi: 10.1079/9781789248753.0011.
[10] Convention on the Protection of Intangible Cultural Heritage of 10.17.2003. Retrieved from http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/995_d69/page.
[11] What is Intangible Cultural Heritage? UNESCO. Retrieved from https://ich.unesco.org/en/what-isintangible-heritage-00003.
[12] Virtual museum of intangible cultural heritage of Ukraine. Retrieved from http://virtmuseum.uccs.org.ua/ua/site/introdaction.
[13] Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine. Retrieved from https://mkip.gov.ua/content/nematerialna-kulturna-spadshchina.html.
[14] Procedure for maintaining the National List of Elements of the Intangible Cultural Heritage of Ukraine. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0020-18#Text.
[15] Living Human Treasures –Bulgaria. Retrieved from https://www.treasuresbulgaria.com/main.php.
[16] L'Inventaire du Patrimoine culturel immatériel en France. Retrieved from https://www.pci-lab.fr.
[17] Wiki-inventory for living heritage. Retrieved from https://wiki.aineetonkulttuuriperinto.fi/.
[18] Bilushchak, T., Dobrovolska, V., Ivanochko, I., & Boiko, N. (2021). The use of information and communication technologies as a means of analyzing public interest in historical events in wikipedia regarding documenting the social and cultural sphere. CEUR Workshop Proceedings of the International Workshop of IT-professionals on Artificial Intelligence (ProfIT AI 2021), 3003, 43–54.
[19] Niematerialne Dziedzictwo Kulturowe. Retrieved from https://niematerialne.nid.pl/Dziedzictwo_ niematerialne/Krajowa_inwentaryzacja/Krajowa_lista_NDK/.
[20] Authentic Ukraine: Intangible Cultural Heritage. Retrieved from https://authenticukraine.com.ua/intangible-heritage-of-ukraine.
English