English
Trachuk, L., & Kaznacheieva, L.
(2023).
Tools of non-verbal internet communication.
Library Science. Record Studies. Informology,
19(1),
59-64.
https://doi.org/10.32461/2409-9805.1.2023.276766
ISSN 2409-9805
Українська
Стаття
Інструменти невербальної інтернет-комунікації
Отримано 02.12.2022, Доопрацьовано 03.03.2023, Прийнято 07.04.2023
Анотація
Метою статті є вивчення інструментів вираження невербальних сигналів при спілкуванні в мережі інтернет. Методологія дослідження передбачала застосування загальнонаукових і спеціальних методів пізнання: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, системно-структурного аналізу. Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше узагальнено інформацію про основні інструменти невербальної комунікації, що застосовують в електронних повідомленнях, зокрема досліджено роль шрифту, кольору, фону тексту, засобів орфографії, пунктуації, іконічних друкованих символів у передачі емоцій в інтернет-комунікації. Висновки. Одиницею спілкування в інтернет-комунікації є електронне повідомлення, сенс якого співрозмовники можуть передавати як вербальними (мовними), так і невербальними засобами. В умовах дефіциту невербальних засобів спілкування додатковими мережевими інструментами, що забезпечують передачу емоційної складової в інтернет-комунікації, є засоби креолізації (колір, шрифт, кольоровий або ілюстрований фон тексту, засоби пунктуації, орфографії і словотворення, смайли, емодзі, емотикони, меми, графічне оформлення вербального тексту тощо). Особливу роль у невербальній інтернет-комунікації відіграють іконічні друковані символи, серед яких великої популярності набули смайли, емодзі, емотикони, які є додатковими лінгвістичними інструментами для посилення повідомлень в інтернет-комунікації і самі по собі навряд чи стануть осмисленим засобом спілкування між двома сторонами. Це ніяк не зменшує цінності того, що вони можуть запропонувати, передусім – можливість для кожного середньостатистичного інтернет-користувача новим, специфічним чином включати в текст почуття та емоції. Комунікація у вигляді емодзі, смайлів та емотиконів може виконувати й когнітивну функцію, іноді замінюючи вербальне повідомлення
Ключові слова:
комунікація; інтернет-комунікація; невербальна комунікація; креолізація; емодзі; смайл; емотикон; мем
- 559 Переглядів
- Читати статтю
Використані джерела
[1] Beherska, O. (2017). Peculiarities of Internet communication. Problemy semantyky slova, rechennia ta tekstu, 38, 17–20.
[2] Bilyk, K. (2022). The phenomenon of creolization in modern European media discourse. Scientific reports TNU named after V. I. Vernadsky, 33 (72), 1, 2, 6-10.
[3] Vorobei, Yu. (2015). Internet communication and Internet communicator: Interaction and mutual generation. Science and Education a New Dimension. Philology, 16, 43–46.
[4] Horodenko, L. (2012). Theory of network communication. Kyiv: Akademiia Ukrainskoi Presy, Tsentr Vilnoi Presy.
[5] Denysiuk, Zh. (2016). Internet communication as a trend of everyday social practices. Culture and Contemporaneity, 1, 27–31.
[6] Zavadska, O. (2016). The phenomenon of creolized text: an actual problem of modern linguistic research. Linguistic Research, 43, 163-169.
[7] Zaitseva, S. (2012). Internet communication as a new form of interpersonal communication.
[8] Konoplytskyi, S. (2006). Social aspects of communication on the Internet: A phenomenological analysis. (Dissetration, Kyiv, Institute of Sociology).
[9] Matvieieva, S. (2006). The site as a genre of Internet communication (based on the material of personal sites of scientists). Luhansk.
[10] Pankiv, O. (2018). Philosophical and linguistic aspects of Internet communication. Philosophical Sciences, 1, 63–68.
[11] Skyba, O. (2019). Internet communications in the information society: Sociocultural aspect. Bulletin of National Aviation University, 30, 2, 173–177.
[12] Evans, V. (2017). Emoji is the new universal language. And it’s making us better communicators.
[13] Rawlings, A. (2018). Why emoji mean different things in different cultures.
[14] Vijai, N.G. (2009). Nonverbal communication theories. Encyclopedia of communication theory.
[15] Wallace, D. (2019). Why using a period at the end of a sentence sounds so angry. The smallest piece of punctuation in our arsenal might actually be the most powerful.