Отримано 19.07.2022, Доопрацьовано 12.11.2022, Прийнято 26.12.2022
Мета роботи – на основі конкретного прикладного історико-психологічного дослідження продемонструвати можливості використання електронного «Українського національного біографічного архіву» (УНБА) у сфері гуманітарного знання. Методологія дослідження полягає в поєднанні загальнонаукових методів аналізу теоретичного матеріалу та статистичних і порівняльних методів аналізу конкретних емпіричних даних, їх систематизація та узагальнення. Наукова новизна дослідження характеризується використанням інформаційних технологій, великих обсягів даних, методів статистичної обробки в традиційно гуманітарній сфері досліджень, якій притаманний переважно описовий підхід. Висновки. На прикладі запропонованого дослідження презентовано підхід, який дасть змогу істотно розширити можливості як конкретних біографічних розвідок, так і досліджень соціально-історичного, етнологічного, історико-психологічного спрямувань. Масштабні обсяги та детальна структурованість УНБА за її тематичним, хронологічним, гендерним розподілом дає можливість презентувати саму систему ядром наукової діяльності віртуальної історико-біографічної лабораторії. Аналогів цього підходу в Україні на сьогодні не існує через унікальність самого біографічного архіву (УНБА), у якому поєднано максимально широке охоплення національного біографічного матеріалу з його детальним структуруванням. Перспективою подальших розвідок в презентованому напрямі вбачаємо вивчення динаміки змінювання архетипних особливостей узагальненого образу українців у часовій перспективі, що включає в себе відповіді на питання: як співвідносилися сфери соціальної активності чоловіків і жінок у різні часові відрізки, масштабування яких можливе від століть до одного покоління, тобто 20–30 років; наскільки такі зміни є статистично значимими. Іншим цікавим напрямом вважаємо виявлення архетипних особливостей українців залежно від місць соціальної активності, народження тощо – так званих географічних рубрик
Український національний біографічний архів; персоналії; архетипи; тематичні рубрики; домени; статистика
[1] Langmead, A., Otis, J.M., & Warren, C.N. (2016). Towards interoperable network ontologies for the digital humanities. International Journal of Humanities and Arts Computing, 10, 1, 22-35. doi: 10.3366/ijhac.2016.0157.
[2] Warren, Ch., Shore, D., Otis, J., Wang, L., Finegold, M., & Shalizi, C. (2016). Six degrees of Francis Bacon: A statistical method for reconstructing large historical social networks. Digital Humanities Quarterly, 10(3).
[3] Gardiner, E., & Musto, R.G. (2015). The digital humanities: A primer for students and scholars. Cambridge: Cambridge University Press.
[4] Karpa, M.I. (2020). Archetypic bases of mass political consciousness: Public and management aspects. Public Governance, 1(21), 107-120.
[5] Koho, M., Ikkala, E., & Hyvönen, E. (2022). Reassembling the lives of Finnish prisoners of the Second World War on the semantic web. In Proceedings of the Third conference on biographical data in a digital world (pp. 31-39).
[6] Mayes, C. (1999). Reflecting on the archetypes of teaching. Teaching Education, 10(2), 3-16. doi: 10.1080/1047621990100202.
[7] Pearson, C.S. (1986). The hero within: Six archetypes we live. New York: Haper & Row.
[8] Ponomarenko, L. (2020). Mentality of Ukrainian society and its impact on modern processes of institutionalization (archetypal approach). Public Governance, 1(21), 252-263.
[9] Fokkens, A., Braake, S., Sluijter, R., Arthur, P., & Wandl-Vogt E. (2018). How to be remembered: People and concepts intertwined. In Biographical data in a digital world 2017: Proceedings of the second conference on biographical data in a digital world 2017, article number 2119, (pp. 27-32). Linz.
[10] Krymskyi, S. (1996). Archetypes of Ukrainian Culture. The phenomenon of Ukrainian culture: Methodological foundations of comprehension. Kyiv: Feniks.
[11] Lakshyna, M. (2013). Information space as a factor of transformation of the archetype of the nation-state in the context of globalisation. State and Society, 33, 235-244.
[12] Mishchenko, M. (2014). Ukrainian National Archetypes: From сollective unconscious to conscious national identity (on the relevance of the methodology of archetypal analysis). Bulletin of Karazin KhNU, article number 1130, 90-94.
[13] Hillman, J. (2004). Archetypal psychology: Uniform edition.
[14] Yunh, K.-H. (2022). Psychology of the unconscious. Kyiv: Centre of educational literature.
[15] Yatsenko, O., Vernik, O., & Vernik, Yu. (2021). Ukrainian national biography archive (2000-2020): Transformation of content. Library science. Record Studies. Informology, 2, 32-41.