Отримано 17.09.2022, Доопрацьовано 12.11.2022, Прийнято 26.12.2022
Мета роботи полягає у вивченні діяльності бібліотек та архівів як інститутів соціальної пам`яті щодо оцифрування науково-творчої та епістолярної спадщини видатних діячів української культури ХІХ століття, зокрема Пантелеймона Куліша, який є найвизначнішим представником «нової української інтелігенції», що стояла у витоків українського культурного відродження. Методологія дослідження базується на інформаційно-аналітичному методі, принципі об’єктивності, інформаційному та комплексному підходах. Наукова новизна роботи. Поширення біографічних знань про П. Куліша в сучасній біографістиці та біобібліографії шляхом створення онлайн-виставок за наявними в науковому обігу оцифрованими та розміщеними на вебсайтах архівів і бібліотек України джерелами інформації про життя та творчість П. Куліша (книги, видані ще за життя письменника; видання, що вже давно стали бібліографічними раритетами; примірники журналу «Основа»), визнаними національним культурним надбанням, а також листування П. Куліша із сучасниками неупереджено розглянуто з погляду наукової об’єктивності та популяризації цифрових особових фондів письменника. Висновки. Сучасні перспективні напрями діяльності бібліотек та архівів України, пов’язані з відтворенням джерел інформації про П. Куліша в цифрових форматах за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій в онлайн-виставках, дають змогу запровадити створений інтегрований інформаційний ресурс до глобального гуманітарного простору; зацікавити й залучити до інститутів соціальної пам’яті широке коло користувачів
Пантелеймон Куліш; науково-творча спадщина П. Куліша; епістолярна спадщина П. Куліша; Національний архівний фонд України; цифровізація; інтернет
[1] Bozhuk, L. (2021). Internet communications of archives of Ukraine. Historical and cultural heritage: Preservation, access, use. Kyiv: NAU.
[2] Exhibition for the 120th anniversary of P. Kulish's death. (2019). NBU named after V.I. Vernadsky. Retrieved from http://www.nbuv.gov.ua/node/3062.
[3] Garanin, O. (2013). The influence of information technologies on the formation of new forms of archival sources. Archives of Ukraine, 6, 86-94.
[4] Dubrovina, L.A., Lobuzina, K.V., Onyshchenko, O.S., & Boryak, G.V. (2020). Digital humanitarianism and databases of documentary cultural heritage in libraries of Ukraine. Manuscript and Book Heritage of Ukraine, 25, 290-309.
[5] Dubrovina, L.A., Kyridon, A.M., & Matyash, I.B. (2019). Memory institutions: Archives, libraries, museums and cultural and historical reserves. Encyclopedia of the History of Ukraine: Ukraine – Ukrainians. Kyiv: Naukova dumka.
[6] Onyshchenko, O.S., Dubrovina, L.A., Horovy, V.M. etc. (2011). Electronic information resources of libraries in raising the intellectual and spiritual potential of Ukrainian society. Kyiv: NAS of Ukraine, National b-ka of Ukraine named after V.I. Vernadsky.
[7] National Library of Ukraine named after V.I. Vernadsky. (2021). Scientific biographies of scientists of Ukraine. Retrieved from http://nbuv. gov.ua/people/persons.html.
[8] Official webportal of the State Archive Service of Ukraine. (2022). News of digitization by state archives: April digest. Retrieved from https://archives.gov.ua/ua/.
[9] Onishchenko, O.S. (20Scientific archival complexes: Trends and problems.
[10] Bolyak, O.S., Bulatova, S.O., Voronkova, T.I. et al. (2002). Personal archival funds of the Manuscript Institute. Kyiv: NAS of Ukraine, Institute of Manuscripts, National Library of Ukraine named after V.I. Vernadsky.
[11] Prykhodko, L.F. (2022). Key problems, priority directions of development of Ukrainian archival studies in the digital era.