Отримано 10.09.2022, Доопрацьовано 01.12.2022, Прийнято 26.12.2022
Мета роботи полягає в дослідженні особливостей репрезентації та побутування бібліографічних та біобібліографічних даних на тлі інформаційного суспільства. Останнє пов’язане зі специфікою функціонування електронної бібліотеки, структурною частиною якої є інформаційна модель «Українська бібліографія в особах». Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного й історико-логічного методів. Зазначений методологічний підхід дає змогу розкрити певні моделі побутування інформації та піддати їх аналізу стосовно антропологічної компоненти в соціальних відносинах, що надають бібліотеки. Наукова новизна полягає в особливій побудові концепції інформаційної моделі «УБО», у якій зроблено акцент на біографічні дані, що послідовно пов’язані з іншими джерелами інформації, зокрема й з біобібліографічними та біографічними, а також з тезаурусом. Висновки. Розробка загальної концепції побудови відкритого інтегрованого електронного біобібліографічного ресурсу «УБО» передбачає, що його доцільно напрацьовувати на корпоративній основі низки провідних бібліотек, яким необхідно гарантувати постійну відповідність програмного та апаратного забезпечення сучасним стандартам, уніфікований і простий інтерфейс користувача та системи підтримки віддаленого доступу; розробити критерії добору документів, уніфікований опис і каталогізацію електронних документів, співвіднесення опису з оригіналом; цілісність інформації, гарантії її постійного та безперервного надання користувачам, а також постійний аналіз інформаційного наповнення довідкових інтернет-ресурсів, сайтів наукових бібліотек України та української діаспори, виявляти та оцифровувати ретроспективні джерела українського бібліографознавства
інформаційні моделі; інформаційне суспільство; бібліографія; біобібліографія; українська бібліографія в особах
[1] Kunanets, N., Dobrovolska, V., Filippova, N., Dubrovina, L., Parviz, K., Lypak, H., Duda, O., Veretennikova, N., Karp, M., Chunevuch, C. (2021). Designing the repository of documentary cultural heritage. In Advances in intelligent systems and computing V. CSIT 2020, article number 1293, 1034-1044.
[2] Kunanets, N., Dobrovolska, V., Filippova, N., & Kazimi, P. (2020). Biobibliographic data repository of documentary cultural heritage. In Proceedings of the XV-th international scientific and technical conference "CSIT'2020. Computer science and information technologies" (pp. 221-225). Zbarazh Castle. doi: 10.1109/CSIT49958.2020.9321944.
[3] Garbar, L.V. (2011). Formation of the biographical resource on the history of library science in the Vernadsky National Library of Ukraine (1918-1933). Academic Papers of Vernadsky National Library of Ukraine, 32, 369-376 .
[4] Kivshar, T.I. (2011). Ukrainian library biography of the 20th and early 21st centuries: Stages and trends of the development. Biographistica Ukrainica, 8, 98-147.
[5] Lobuzina, K., Serhii, H., Konoval, L., & Lobuzin, I. (2020). Digital society library in providing system support to science research. Library Science. Record Studies. Informology, 4, 5-12.
[6] Lyashko, S. M. (2016). Bibliography of Ukrainian personal bibliographic records. Library Bulletin, 2, 47-50.
[7] Matviychuk, L.O. (2012). Modern electronic biobibliographic resources: Humanitarian direction. In Scientist of the information generation: Innovations, traditions and prospects: Collection of materials of the third international scientific conference of young scientists (pp. 88-90).
[8] Popyk, V.I. (2013). Resources of reference biographic information: Historical experience of formation, current situation, problems and perspective of development. Kyiv.
[9] Stankevich, O.M. (2010). Ukrainian bibliology in the network resources of the national library web segment of the Internet. Library Bulletin, 1, 14-21.
[10] Yatsenko, O., Vernik, O., & Vernik, Y. (2021). Ukrainian National Biographical Archive in the system of domestic electronic biographical resources. Biographistica Ukrainica, 22, 239-261.