Українська
Отримано 27.08.2022, Доопрацьовано 23.10.2022, Прийнято 16.11.2022
Мета роботи – висвітлити особливості організації процесу навчання в дистанційному форматі, обґрунтувати необхідність дистанційного навчання в нинішній період часу, вказати слабкі та сильні сторони дистанційної форми здобуття освіти. Методологія дослідження полягає в застосуванні теоретично-емпіричних методів, а саме аналізу та синтезу наукових праць авторів з дослідження окресленої проблеми, методу візуалізації результатів дослідження, оглядово-аналітичного, опису та порівняння, що дало змогу виявити значення та роль дистанційної форми навчання в науково-дослідній роботі. Наукова новизна роботи полягає в розширенні знань щодо застосування дистанційної форми навчання в мистецьких ЗВО, акцентуванні на її особливостях та перспективах впровадження. Здійснено комплексний порівняльний аналіз дистанційної форми навчання в мистецьких закладах вищої освіти. Встановлено, що розглянуту форму дистанційного навчання регламентують нормативні документи з доступом до публічної інформації. Визначено основні завдання, які можливо вирішити за допомогою дистанційного формату. Висновки. Обґрунтовано результативність використання дистанційної форми навчання в освітній галузі на прикладі ЗВО, зокрема Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Розглянуто переваги та недоліки дистанційної освіти. Окреслено організацію дистанційного (онлайн) навчання в мистецьких закладах вищої освіти. Акцентовано на основних чинниках, які потрібно враховувати для досягнення високого професійного рівня в навчальному процесі. Висвітлено перелік нормативно-правової та законодавчої бази України, що регулює та забезпечує порядок організації освітнього процесу в дистанційному форматі
дистанційна форма навчання; недоліки дистанційного навчання; якість освіти; технології дистанційного навчання
[1] Andros, M.E. (2022). The practice of using the E-FRONT LMS platform in the educational process.
[2] Informational and analytical portal about higher education in Ukraine and abroad. (2022). Retrieved from http://vnz.org.ua/dystantsijna-osvita/pro.
[3] Official website of Kyiv National University of Theater, Cinema and Television named after I.K. Karpenko-Karyo. (2022). Retrieved from http://www.knutkt.edu.ua.
[4] Korsunska, N.O. (2000). Distance learning: approaches to implementation. In Modern information technologies and innovative teaching methods in the training of specialists: Methodology, theory, experience, problems: Collection of science works (pp. 29-32). Vinnytsya.
[5] Lytvyn Andriy Fedorovych Distance learning in institutions of higher education. (2022). Retrieve from http://ephsheir.uhsp.edu.ua/bitstream/handle/8989898989/5121/Конф.%20Гамбург%20Литвин%20А.Ф..pdf?sequence=1&isAllowed=y.
[6] Lyubchyk, O., & Shulzhenko, I. (2020). Peculiarities of organizing the training of future entrepreneurs using distance learning. Bulletin of the Luhansk State University of Internal Affairs named after E.O. Didorenko, 4(92), 335-345. doi: 10.33766/2524-0323.92.335-345.
[7] Official website of Ministry of Education and Science of Ukraine. (2022). Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/osvita/vishaosvita/distancijna-osvita.
[8] Order No. 1310 (z1485-14) "On the approval of the Regulation on the organization of the educational process in higher educational institutions". (2014, November) Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0173-93#Text.
[9] Nagaev, V.M. (2007). Teaching methods in higher education. Kyiv.
[10] Official website of National Music Academy of Ukraine named after P.I. Tchaikovsky. (2022). Retrieved from http://www. knmau.com.ua.
[11] Official website of National Academy of Managers of Culture and Arts. (2022). Retrieved from http://www.nakkkim.edu.ua/academy.
[12] Ortynsky, V.L. (2009). Higher school pedagogy. Kyiv: Center of educational literature.
[13] Pylayeva, T.V. Towards an understanding of the concept of "distance education".
[14] Pribylova, V.M. (2021). Problems and advantages of distance learning.
[15] Stepanenko, S. (2007). About the transformation of the correspondence education system in the conditions of integration into the European educational space. Higher School, 2, 31-37. Retrieved from https://scholar.google.com.ua/scholar?oi=bibs&cluster=13178758594579194615&btnI=1&hl=ru.
[16] Trindade, A.R. (2000). Information and communication technologies and development of human resources. Distance Education, 2, 5-9.
[17] Shunevych, B.I. (2013). Popularization of distance learning in educational institutions of Ukraine. Bulletin of the Lviv State University of Life Safety, 7, 299-303.
[18] Briefing European higher education in the covid-19 crisis. (2020). Retrieved from https://eua.eu/downloads/publications/briefing_european%20higher%20education%20in%20the%20covid-19%20crisis.pdf.
[19] The Evolution, Principles and Practices of Distance Education, Borj Holmberg, Bibliotheks-und Informationssytem der Universitat Oldenburg 2005 page 15 (pdf). Archived from the original (pdf) on 29 August 2017. (2020). Retrieved from https://web.archive.org/web/20170829155503/ https://www.uni-oldenburg.de/fileadmin/user_upload/c3l/master/mde/download/asfvolume11_eBook.pdf.
[20] Valentine Doug. (2002). Distance learning: Promises, problems, and possibilities. Online journal of distance learning administration, 5.3. Retrieved from https://www.westga.edu/~distance/ojdla/fall53/valentine53.html.
[21] Keegan, D. (1995). Distance education technology for the new millennium: Compressed video teaching. ZIFF Papiere. Hagen, Germany: Institute for Research into Distance Education.
English