Українська
Отримано 06.08.2022, Доопрацьовано 18.10.2022, Прийнято 16.11.2022
Мета дослідження – проаналізувати основні функціональні можливості та роль сучасних інтернет-технологій у виборчих кампаніях. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації) та спеціальних методів і підходів, інтегрованих з науки соціальних комунікацій, інформології, політології та соціології. Така методологічна міждисциплінарність дає змогу розглянути предмет дослідження як поліфункціональне явище, включене в складну систему інформаційної соціальної взаємодії. Наукова новизна полягає в розширенні уявлень про новітні інтернет-технології як найважливішу інформаційну складову сучасної виборчої кампанії. Висновки. Присутність у кіберпросторі великої частки активної «політичної» аудиторії, відповідно потенційних виборців, а також факти успіху електоральних кампаній в інтернеті сприяють розширенню застосування цифрових технологій, зокрема інтернету, у виборчих кампаніях. Так, інтернет-технології стали невід’ємним універсальним комунікативним ядром сучасних виборчих технологій, еволюціонувавши з допоміжного засобу підтримки стратегії політичного просування в найважливішу самостійну складову виборчих кампаній. Сьогодні в межах останніх найбільш активно використовують такі інтернет-технології, як: продукування та тиражування політичної інформації за допомогою сайтів, соціальних мереж, блогів, інтернет-ЗМІ тощо; спеціальні додатки на мобільних пристроях; електронне голосування; електоральний фандрайзинг; краудфандинг; онлайн-трансляції на YouTube; інструменти для залучення волонтерів; моніторинг, аналіз та проєктування електоральної динаміки (технології Big Data), електоральний краудсорсинг та ін.
інтернет-технології; вибори; соціальні мережі; електоральний фандрайзинг і краудсорсинг; електронне голосування
[1] Uvarova, T.I. (2013). Electoral Internet technologies in the modern political space. In Man, culture, technology in the new millennium: Materials of the XIV International science and practice conference.
[2] Shkurat, I.V. (2002). Formation and development of political elections in Ukraine (administrative aspect). (Autoref. dissertation, Kyiv, Academy of state example under the President of Ukraine).
[3] Drieger, P. (2013). Semantic network analysis as a method for visual text analytics. Procedia. Social and Behavioral Sciences, 79, 4-17.
[4] Franch, F. (2021). Political preferences nowcasting with factor analysis and internet data: The 2012 and 2016 US presidential elections. Technological Forecasting and Social Change.
[5] Grácioa, M., & Vicente, P.C. (2021). Information, get-out-the-vote messages, and peer influence: Causal effects on political behavior in Mozambique. Journal of Development Economics.
[6] Grovera, P., Kumar, A., Yogesh, K., Dwivedib, K., & Janssenc, M. (2019). Polarization and acculturation in US Election 2016 outcomes – can twitter analytics predict changes in voting preferences. Technological Forecasting and Social Change, 145, 438-460.
[7] Khatuab, A., & Cambrac, E. (2020). Predicting political sentiments of voters from Twitter in multi-party contexts. Applied Soft Computing.
[8] Lindemanna, K.F., & Stoetzerb, L. (2021). The effect of televised candidate debates on the support for political parties. Electoral Studies.
[9] Schmitt-Beck, R., & Mackenrodt, C. (2010). Social networks and mass media as mobilizers and demobilizers: A study of turnout at a German local election. Electoral Studies, 29(3), 392-404.
[10] Shayo, D.P. (2021). Doing old things in a new way? Technology and crowdsourced observation in the 2015 Tanzanian election. Scientific African.
[11] Szyjewski, G. (2021). Conducting a secret ballot elections for virtual meetings. Procedia Computer Science, 192, 4448-4457.
English