Отримано 07.08.2022, Доопрацьовано 19.10.2022, Прийнято 16.11.2022
Мета статті – виявити особливості розвитку інформаційно-аналітичної діяльності в процесі інформатизації суспільства. Методологія дослідження. Застосовано логічний, хронологічний, системно-структурний і порівняльний методи (для узагальнення теоретико-методологічних засад та аналізу інноваційних підходів до інформаційно-аналітичної діяльності в умовах сучасних тенденцій інформаційного суспільства); метод когнітивного аналізу (для виділення базових сутнісних характеристик інформаційного суспільства та виявлення принципів інформаційно-аналітичної діяльності); метод дедукції і теоретичного узагальнення (для формулювання висновків дослідження). Наукова новизна. Досліджено інформаційно-аналітичну діяльність у контексті феномену інформаційного суспільства; уточнено сутність понять «інформація» та «аналітика»; виявлено тенденції розвитку інформаційно-аналітичної діяльності на сучасному етапі. Висновки. Відповідно до тенденцій розвитку сучасного суспільства головною метою інформаційно-аналітичної діяльності на початку третього десятиліття ХХІ століття стає отримання не стільки інформації як такої, скільки саме соціально та культурно значущої, що характеризується високим рівнем достовірності, ревалентності та якості. Отже, розвиток інформаційно-аналітичної діяльності, заснованої на селекціонуванні та впорядкуванні інформації, безпосередньо пов’язаний з її прагматичним сенсом, тобто можливістю розумного використання на певному етапі еволюції суспільного простору, відповідно до специфіки ситуації та рівня знань. Креативне, експериментальне начало інформаційно-аналітичної діяльності на сучасному етапі сприяє використанню галузевих аналітичних підходів у різноманітних сферах. Відповідно важливого значення набуває розвиток галузевої інформаційної аналітики, у якій генеруються специфічні підходи, методи та прийоми, що мають прикладний суспільно значущий ефект
інформаційне суспільство; інформація; аналітика; інформаційно-аналітична діяльність
[1] Bebyk, V.M. (2011). Global information society: Concepts, structure, communications. Information and Law, 1(1), 41-49.
[2] Demkova, M., & Figel, M. (2004). Information as the basis of the information society: Concept and legal regulation. Information ociety. The way of Ukraine. Library of information society. Kyiv: Renaissance and UNDP.
[3] Zanadryk, P. (2020). Legal analytics – the profession of the future. Scientific Notes of Lviv University of Business and Law, 27, 129-136.
[4] Legominova, S.V. (2017). Information society as a platform for ensuring the competitiveness of enterprises. Economy and Society, 8, 286-290.
[5] Maksimenko, Yu.E. (2014). Information society in Ukraine: State and prospects of development. Entrepreneurship, Economy and Law, 12, 40-42.
[6] Mandzyuk, O.A. (2018). Information and analytical services, analytical research centers as subjects of analytical activity. Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Law series, 48, 164-170.
[7] Olefir, I.V. (2018). Genesis of information society. Bulletin of NTUU "KPI". Political Science. Sociology. Right, 1(37), 23-27.
[8] Yagupov, V.V., & Savchenko, I.M. (2014). Information and analytical activity of pedagogical workers of vocational and technical educational institutions: Terminological dictionary. Kyiv: IPTO NAPN of Ukraine.
[9] Braman, S. (1989). Defining information: An approach for policymakers. Telecommunications Policy, 13(3), 233-242.
[10] Capurro, R., & Hjørland, B. (2003). The concept of information. Annual Review of Information Science and Texnoligy, 37, 1, 343-411.
[11] Cornelius, I. (1996). Meaning and metod in information studies. Norwood, NJ, Ablex.
[12] Striker, G. (2022). From Aristotle to Cicero: Essays in ancient philosophy. Oxford Scholarship Online. doi:10.1093/oso/9780198868385.003.0007.