Отримано 09.01.2022, Доопрацьовано 11.04.2022, Прийнято 23.05.2022
Мета статті полягає в окресленні основних найефективніших мережевих засобів комунікації, що сприяють реалізації соціокультурних завдань бібліотеки в аспекті її гуманістичної місії. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових методів, а саме: синтезу, дедукції, індукції, опису, пояснення. Наукова новизна. У дослідженні схарактеризовано основні найефективніші цифрові засоби, що сприяють реалізації соціокультурних завдань бібліотеки в аспекті її гуманістичної місії. Авторами наголошується на тому, що саме цифровізація є одним з основних напрямів модернізації бібліотечної установи, окреслюються її переваги, у той же час, акцентується увага на неоднозначності впливу цифровізації на суспільство. У дослідженні репрезентовано рівень продуктивності основних мережевих засобів комунікації в процесі реалізації соціокультурних завдань бібліотеки з точки зору практиків бібліотечної сфери. Сьогодні актуалізуються питання трансформації вітчизняної бібліотечної системи, що зумовлене загальносвітовими тенденціями перетворення класичної бібліотеки на сучасний соціокультурний та інформаційний інститут нового типу, який був би цікавим для суспільства. Одним з основних напрямів модернізації бібліотечних послуг є її цифровізація, адже цифрові технології активно проникають у всі сфери життєдіяльності сучасного суспільства. Висновки. Серед найефективніших цифрових засобів, що сприяють реалізації соціокультурних завдань бібліотеки, можна виділити дві групи: по-перше, мережеві засоби комунікації, до яких належать сайти бібліотек, сторінки в соціальних мережах, бібліотечні блоги, віртуальні виставки, віртуальний огляд літератури, подкасти, буктрейлери, оцифровані бібліотечні фонди, по-друге, більш традиційні заходи, під час проведення яких застосовуються цифрові технології
бібліотека; цифровізація; мережеві засоби комунікації; сайт; сторінки в соціальних мережах; бібліотечний блог; віртуальна виставка; віртуальний огляд літератури; подкаст; буктрейлер; оцифровані бібліотечні фонди
[1] Bruy, O. (2022). 20 years behind: Digital transformation of libraries and real opportunities for change.
[2] Butko, L., Vasylenko, D., & Razno, K. (2021). Digitization of the library's documentary fund as aMmeans of its rebranding. Topical Issues of the Humanities, 43, 1, 49-55.
[3] Vodolazka, S. (2013). Audiobooks as an innovative way to promote a book. Scientific Notes of the Institute of Journalism, 51, 101-106.
[4] Hrabar, N.H. (2013). The humanistic direction of the university library. In Higher education libraries at a new stage in the development of social communications: Materials of the scientific and practical conference (pp. 28-30).
[5] Matviychuk, O.Ye. (2010). Library as a socio-cultural institution: Educational mission. Bulletin of National Aviation University, 2, 155-160.
[6] Law of Ukraine No. 5002 "On Amendments to the Law of Ukraine «About Library and Library Affairs". (2021, February). Retrieved from https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70982.
[7] Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 219-р. "About Approval of Strategy of Development of Library Business for the Period till 2025 "Qualitative Changes of Libraries for Maintenance of Sustainable Development of Ukraine". (2016, March). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/219-2016-%D1%80#Text.
[8] Decree of the President of Ukraine No. 225.2021 "On the Decision of the National Security and Defence Council of Ukraine "On Human Development Strategies". (2021, May). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/225/2021#Text.
[9] Tymoshyk, M.A. (2010). Book for the author, editor, publisher. Kyiv: Nasha kulʹtura i nauka.
[10] Library digitization: The Mincifier and FAVBET Project. (2021). Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/news/proekt-mincifri-ta-favbet-cifrovizaciya-bibliotek-stav-najkrashchoyupraktikoyu-vzayemodiyi-biznesu-z-derzhavoyu.
[11] Cordell, R. (2020). Machine learning + libraries a report on the state of the field.
[12] Garland, J. (2020). Current technology trends in libraries. Princh.
[13] Horrigan, J.B. (2017). How people approach facts and information. Pew Research Center.
[14] Vogels, E.A. & Anderson, M. (2019). Americans and digital knowledge. Pew Research Center.